Надгробок Юліана Костянтина Ордона на Личаківському кладовищі у Львові розташований у найбільш репрезентативній частині некрополя, так званому Пантеоні.

Завдяки поемі Адама Міцкевича "Редут Ордона" поширена думці, що героїчний захисник редуту № 54, кавалер Срібного ордена Virtuti Militari, який Юліан Костянтин Ордон отримав за битву під Остролєкою, героїчно загинув у Варшаві у вересні 1831 р.  Насправді, це літературна легенда. Правда, що в редуті дійсно трапився вибух, але Ордон, який ним командував, не загинув. Він емігрував, як і багато інших повстанців та жив у багатьох місцях за кордоном та врешті оселився у Флоренції. У 1887 році, у віці 77 років, Ордон покінчив життя самогубством. Його тіло, згідно з його заповітом – було спалено.

Юліан Костянтин Ордон мав бути похований у родинному склепі на євангелистському Аугсбурзькому цвинтарі у Варшаві, але царська влада не дозволила цього зробити. Зрештою, завдяки зусиллям інженера Людвіка Осташевського та скульптора Тадеуша Баронча, прах Ордона перевезли до Львова і спершу розмістили у родинній каплиці Бачевських. Лише у 1896 році прах Ордона перенесли на місце, зображене на фотографії.
Автором проекту пам'ятника – пірамідального кам'яного обеліска з орлом на вершині та пораненим левом, який стрибком кидається в бій біля його ніг, був Тадеуш Баронч, але через хворобу автора, роботу завершив львівський художник Юліан Марковський.

Пам'ятник відкрили 29 листопада 1896 року, у 65-ту річницю Листопадового повстання. Не без проблем, адже Ордон був схильним до самогубства і євангелістом.

У 2016 році пам'ятник, який знаходився в незадовільному стані, відреставрували за кошти програми Міністерства культури і національної спадщини "Охорона культурної спадщини за кордоном".

Текст містить основні дані про об'єкт. Якщо у вас є додаткова інформація - будь ласка, зв 'яжіться з нами!