Композиція зображує Марію з Дитям у півфігуральному ракурсі серед густо розкиданих квітів. Зліва розташована менша фігура крилатого ангела, який тримає білу лілію. Марія зображена анфас, з головою, злегка нахиленою до Дитятка. Вона має світле обличчя з лагідними, майже маскоподібними рисами, примружені очі та ніжно окреслені губи. Вона одягнена в біло-блакитну сукню та декоративний квітковий чепець. На шиї — червоні намиста.

Дитя, зображене ліворуч від Марії, обіймає її рукою. Воно має світлу туніку та червоно-рожевий головний убір. Вбрання матері та дитини стилізовано під народне. У цілому картина не має характеру реалістичного сакрального портрета, а є поетичним, декоративним баченням материнства.

Фон заповнений стилізованими квітами: круглі, променеподібні суцвіття у відтінках рожевого, помаранчевого та білого, а праворуч також подовжені стебла з дзвоноподібними квітами. Кольорова гама базується на переважанні холодних блакитних та темно-синіх відтінків, розбавлених білим, рожевим, червоним та теплими жовтуватими акцентами.

Картина поєднує маріанську іконографію з естетикою польського народного мистецтва. Стиль зображення знаходиться на межі декоративного живопису та народної стилізації. Тут помітно досвід Лорентович як сценографки: простір не будується у перспективі, а компонується як плоска, насичена значеннями сцена. Постаті та рослини утворюють орнаментальне ціле, в якому релігійна тема підпорядковується ритму кольорів та м’яких контурів.