Завдяки знахідкам, зробленим британським журналістом напередодні п'ятдесятиріччя будівництва найбільшої палацової резиденції в Джодпурі (Jodhpur, Індія), мистецька діяльність Стефана Норбліна - популярного портретиста варшавської богеми 1920-х років - несподівано викликала величезний міжнародний інтерес .

Стефан Норблін в Індії

Початок війни змусив Стефана Норбліна (1892-1952) поспіхом покинути країну. Однак це був не кінець його кар'єри, а початок нового східного напряму в його творчості . Норблін - як і його прадід, Ян Пйотр Норблін (1745-1830 ) для родини Радзивіллів у Неборові - отримував в Індії замовлення на оздоблення палацових інтер'єрів картинами .

Перше з них він отримав під час спілкування з махараджею Шрі Махендрасінджі Лухдхірі - засновником палацу в Морві (штат Гуджарат), який позував для його портрету. Будівля з геометризованим, виразним об'ємом, чиї вигини та округлості надають цілому форму, яку в архітектурі називають " обтічністю ". Його авангардний, модерністський корпус, створений наприкінці 1920-х - на початку 1930-х років, нав'язав сучасний інтер'єр, характер якого підкреслювали картини Стефана Норбліна . Твори мистецтва були підібрані за тематикою, кольором і розміром відповідно до існуючого дизайну інтер'єру палацу, вже замовленого махараджею у лондонській фірмі Gregson, Batley & King.

Картини, що поєднують сучасне з екзотикою

На виконання замовлення Стефан Норблін створив різноформатні картини. Барвисті композиції, натхненні індійською міфологією та легендами, були одягнені в костюм у стилі ар-деко, в результаті чого вийшло оригінальне поєднання сучасності з відтінком рідної екзотики. Незвичні для його попередньої творчості форми виявилися відповідними очікуванням і моді серед молодих індійських принців, які здобули освіту в європейських університетах і уважно стежили за мистецькими інноваціями. Захоплення Норбліна стилем ар-деко знайшло сприятливі умови для подальшого розвитку в колоніальній Індії, підживлюване надмірною екстравагантністю та фантазією махараджів. Це дозволило художнику писати жанрові та мисливські картини, засновані на його досвіді та власних спостереженнях .

З іншого боку, картини на історичні та міфологічні теми, які вимагали доброго знання традиції, Норблін створював на основі прочитання двох важливих для індійської культури епосів: "Рамаяни" та "Махабхарати". Для Норбліна можливість безпосереднього контакту з місцевими шедеврами живопису і скульптури мала велике значення для точного вловлювання і представлення тем, що проходять через них. Він стикався з ними як у Бомбеї , де провів перші місяці свого перебування в Індії, так і під час експедицій на острови Гарапурія та Елефанта . Там він зміг помилуватися висіченими в печерах сценами з індуїстських міфів і пісень. Побачити кам'яні рельєфи, присвячені культу бога Сіва, та міфологічні сцени, через які він дізнався про минуле та історію Індії.

Всі ці аспекти, а також домовленості, які він робив паралельно зі своїм комісіонером, вилилися в оригінальні форми. Живописні композиції, які є результатом безпосереднього зіткнення художника з модерністським палацовим інтер'єром та міфологічною, багатобарвною риторикою індуїзму. Про це свідчать картини, якими він прикрашав інтер'єри, що виконували репрезентативну функцію, або простори, в яких - відповідно до традиції ар-деко - меблі супроводжувалися різноформатними полотнами.

Нова глава у творчості Норбліна

Барвиста колекція живописних композицій, створена польським художником на початку 1940-х років для модерністського Нового палацу в Морві, відкрила нову сторінку у творчості Стефана Норбліна . Вона стала поштовхом до подальших замовлень, в яких вперше у творчості художника з'явилася багата кольорова палітра - широка гама контрастних кольорів, відсутня в його попередніх роботах, - а також східна тематика , що надала його композиціям характеру, відповідного до індійської традиції.

Виконуючи завдання, покладене на нього махараджею Морві, в якому теми картин були пов'язані з функціями, які мали виконувати кімнати, Стефан Норблін створив натхненні композиції, що супроводжувалися повним схваленням з боку замовника. Його роботи викликали захоплення не лише у спраглих до мистецьких новацій індіанців, а й у європейців, які перебували в Морві. Про це свідчить запис у щоденнику польського дипломата Генрика Стебельського (1904-1979 ) під 28 грудня 1942 року: "Зустрів [...] в дорозі морських офіцерів, які поверталися з герцогства Морві, де вони провели Різдво. [...] Вони розповіли мені про приємний тиждень, проведений в герцогстві, але перш за все вони захоплювалися чудовими фресками нового палацу в Морві. Вони були вражені, що ці чудеса пов'язані з Польщею, адже їх намалював Стефан Норблін".

Картини, які художник створив для оздоблення модерністського палацу в Морві, дали поштовх до подальших замовлень, які він виконував під час свого перебування в Індії.