Тадеуш Кунце-Коніч був одним із найвидатніших польських художників XVIII століття, які творили за кордоном. Він народився 20 квітня 1727 року в Зеленій-Гурзі, а свою художню кар’єру пов’язав насамперед із Римом, де й помер 8 травня 1793 року. Його творчий доробок включає численні сакральні картини, декоративні фрески, жанрові сцени та твори на міфологічну тематику, які прикрашали церкви, аристократичні резиденції та громадські установи.

До Риму він прибув у 1747 році завдяки підтримці плоцького єпископа Анджея Станіслава Залуського. Спочатку він навчався у Французькій академії під керівництвом Лудовіко Маццанті, а потім — у знаменитій Scuola del Nudo при Академії святого Луки. Його талант швидко здобув визнання, про що свідчили замовлення на престижні роботи. У 1754 році він виконав для Краківського собору на Вавелі дві картини: «Мучеництво святого Войцеха» та «Святий Казимир». Ці роботи є чудовим прикладом римського стилю пізнього бароко, в якому переважали багатофігурні композиції та драматичні ефекти світлотіні.

Кунце, якого в Італії називали «Таддео Полакко», прославився в Римі як один із найплідніших художників періоду пізнього рококо. Його творчий доробок включав численні вівтарні картини та фрески для церков Риму та регіону Лаціо. Зокрема, він розписував декорації в церкві Санта-Катерина-да-Сієна, де його монохромні ангели на склепінні явно нагадують монументальні твори Бачічча з римської церкви Іль-Джезу. Він також виконував декорації для найвизначніших римських аристократичних родів, таких як Боргезе, Корсіні чи Рінуччіні.

У 70-х і 80-х роках XVIII століття Кунце творив на замовлення принца Маркантоніо IV Боргезе. Його декоративні роботи, такі як фрески у Віллі Боргезе та Палаццо Боргезе, вирізняються винятковою стилістичною різноманітністю: від барокових алегоричних сцен до класицистичних декорацій, натхнених античністю. Особливо цікавими є картини на міфологічну тематику та жанрові сцени, такі як «Урок співу» чи «Візит лікаря», які виявляють вплив популярних у XVIII-столітному Римі художників, таких як П’єтро Лонгі чи Вільям Гогарт.

Важливим, хоча й не до кінця з’ясованим епізодом у житті Кунце був його зв’язок з Іспанією. Хоча й немає однозначних доказів його перебування при іспанському дворі, проте безсумнівно, що його творчість справила вплив на молодого Франсіско Гою. Гойя перебував у Римі в 1770–1771 роках і мешкав у Кунце, що могло мати значний вплив на його художнє становлення. Крім того, родина Кунце пізніше пов’язалася з іспанською династією художників Мадразо — його дочка Елізабетта вийшла заміж за художника Хосе Мадразо, що додатково свідчить про міцні іспанські зв’язки митця.

Творчість Тадеуша Кунце-Коніча, хоч і не повністю оцінена, залишається важливою складовою європейського рококо та раннього класицизму. Його твори, що зберігаються у колекціях римських та польських музеїв, свідчать про значне місце, яке він посідав у мистецькому середовищі XVIII-століття Риму, що на той час був однією з найважливіших мистецьких столиць Європи.

Олійні картини:

Рим

Церква Сан-Станіслао-деї-Полаччі

«Воскресіння Піотровіна», до 1754 р., олія на полотні

Кастель-Массімо (Фрозіноне)

Костел Сан-П'єтро

«Святий Йосип з Капістрано зі святим Августином та святим єпископом», бл. 1770 р., олія на полотні

Краків / Рим (репліки)

«Христос перед Пілатом», бл. 1770–1780 рр., олія на полотні

Державні колекції мистецтва на Вавелі, Краків

Колекція Фабріціо Лемме, Рим

Соріано-нель-Чіміно (Вітербо)

Костел Сантіссіма Трініта

«Свята Трійця та свята Моніка», бл. 1776 р., олія на полотні (дві картини)

Веролі (Фрозіноне)

Кафедральний собор (Дуомо ді Сант-Андреа Апостоло)

«Мучеництво святого Варфоломія», після 1765 р., олія на полотні

«Святий Іоанн з учнями», після 1765 р., олія на полотні

Неаполь

Banca Sannitica

«Візит лікаря» та «Вчитель музики», бл. 1784 р., олія на полотні

Рим

Вілла Боргезе

«Урок співу» та 7 медальйонів із жанровими сценами («Кобзарь і корчмарка», «Польські музиканти», «Мандолініст і співак», «Катаринкар і хлопчик з барабанчиком», «Скрипаль і арфіст», «Цимбалістка і хлопчик з басетою», «Веселий концерт»), 1784 р., олія на полотні та олія на дереві

«Види римських руїн», 1784 р., олія на дереві

Флоренція

Галерея Уффіці

«Автопортрет», 1786, олія на полотні

Релігійні та декоративні фрески:

Фраскаті (поблизу Риму)

Церква дель Джезу (Капела Мадонни Ріфуджо деї Пеккаторі)

«Поклоніння пастухів», 1773

«Представлення Немовляти в храмі», 1773

«Різдво Пресвятої Богородиці», 1775

«Успіння Пресвятої Богородиці», 1775

Рим

Церква Санта-Катерина-деї-Сенезі

«Символи Євхаристії, які несуть ангели», 1775

Церква Санта-Лючія-делла-Тінта

«Богоматір зі святою Лючією», бл. 1781

Палаццо Рінуччіні (Палаццо Бонапарт)

Декоративні фрески, до 1793

Палаццо Боргезе та Вілла Боргезе

Декоративні фрески, бл. 1773

Соріано-нель-Чіміно (Вітербо)

Костел Сантіссіма Трініта

«Апофеоз святого Августина» (склепіння), бл. 1776

Дженаццано (поблизу Палестріни)

Церква Санта-Марія-дель-Буон-Консільйо

«Чудесне розмноження хліба та риби», 1777 р., фреска (3,5 × 4 м)

Арічча (поблизу Альбано)

Казіно Стазі

Цикл міфологічних фресок («Історія Іполіта»), бл. 1770–1780

Каве

Костел Санто-Стефано

«Святий Амброзій хрестить святого Августина», бл. 1770 р. (склепіння)

Техніка темпери:

Фраскаті (поблизу Риму)

Вілла кардинала Стюарта

Три біблійні сцени:
«Ангели в гостях у Авраама», «Ребека біля криниці», «Аарон, що перетворює посох на змію», бл. 1777 р.

Мадрид

Національна бібліотека

Три сцени з «Іліади», бл. 1777 р.