Робота Бертеля Торвальдсена, виконана в 1832 році, знаходилася в Гомелі з 1842 по 1922 рік. Пам'ятник мав бурхливу і довгу історію. Замовлення на скульптуру було зроблено ще у 1818 р., але робота над нею розпочалася лише у 1826 р. Перша модель не отримала схвалення польської громадськості, ставши предметом численних дискусій. Коли статуя була готова, у 1834 році російська влада відкликала свій дозвіл на її встановлення перед Намістніковським палацом. Тоді цар Микола І наказав перенести пам'ятник до Модліна, що й сталося у 1836 році після того, як його розібрали. У 1840 році статуя була знову зібрана, і цар подарував її Івану Паскевичу, тобто вона опинилася в його резиденції в Гомелі.

Неодноразово робилися спроби повернути статую з Гомеля (у 1861, 1905 і 1917 роках), але безуспішно. Лише у 1922 році, за умовами Ризького мирного договору, скульптура повернулася до Польщі і з 1923 року стояла на Саській площі у Варшаві. На жаль, у 1944 році, під час Варшавського повстання, вона була зруйнована німецькою армією.

У 1948-1951 роках було зроблено новий зліпок статуї на основі моделі, що зберігалася в Музеї Торвальдсена в Копенгагені. У 1952 році її відкрили перед Старою оранжереєю в парку Королівських лазень, а в 1965 році перенесли на подвір'я Палацу Ради міністрів, де вона перебуває донині.