Бронзовий вхідний портал, спроектований французьким скульптором з польським корінням Полем Ландовським, що прикрашає будівлю колишньої Нової медичної школи (нині Університет Декарта) на вулиці Сен-Пер, 26, виконаний у старовинній техніці втраченого воску, забутої, знову відкритої та популяризованої наприкінці 19 століття. Створення роботи, яка має вражаючі розміри 6,8 х 3,4 метри, було складним завданням з точки зору дизайну та виконання. Скульптура створювалася 15 років, починаючи з 1938 року командою художників.

Історія створення об'єкту

У 1938 році ректор Нової медичної школи в Парижі замовив Полю Ландовському проект порталу для входу в будівлю університету. До замовлення також входив вибір іконографії та нагляд за створенням 45 кам'яних медальйонів, що прикрашали фасад споруди. Вибір скульпторів, відповідальних за реалізацію медальйонів та відливання дверей, залишався за художником. Ландовський запросив численних митців, таких як Альфонс Терруар, Еваріст Жончер, Карл-Жан Лонге, Марсель Гомон, Луї Лежен, Люсьєн Брассер, Фелікс Жоффр, Альфред Мюллер, Карло Саррабезоллес, Анрі Лагріфул, Зільх де Райхенштейн, Улісс Джеміньяні та Леон-Жорж Бодрі.

11 квітня 1938 року іконографічна програма, запропонована Ландовським, була затверджена, а 17 травня ректор дав детальні вказівки окремим художникам. 24 серпня було підписано контракт з Ландовським. До початку Другої світової війни було завершено лише третину запланованої композиції. Військові дії призупинили роботу до січня 1950 р. Через кілька тижнів після повернення до проекту Ландовський занотував у своєму щоденнику: "Яке щастя мати таку тему для однієї з моїх останніх робіт - бронзові двері" (запис від 1 травня 1950 року).

Проект створювався в кілька етапів, про що свідчать підготовчі гіпсові ескізи дверей, що зберігаються в колекції Музею 1930-х років в Еспейс Ландовського в Булоні-Білланкур: гіпсовий ескіз з композицією з Асклепієм; гіпсовий ескіз дверей (зменшена версія відносно остаточної реалізації); і патинована гіпсова модель реалізації (в масштабі 1:1).

Урочисте відкриття завершеного бронзового твору відбулося 3 грудня 1953 року.

Іконографічна програма об'єкта

Двері мають дві стулки, що містять по три фільонки, розділені фризом, які увінчані тимпаном. Іконографічна програма об'єкту ілюструє шлях від створення людства до здобуття знань. За принципом давньогрецьких написів, глядач повинен читати програму знизу вгору, починаючи зліва направо, а потім справа наліво.

Порядок сюжетів (відповідно до запропонованого напрямку читання): Створення життя та Адама і Єви у ворожій природі (на нижніх панелях); прокляття людей - від вигнання з Едемського саду до міфу про Пандору (на фризах); перші люди, що зіткнулися з таємницями життя і смерті (на центральних панелях); міфологічна боротьба добра і зла, що закінчується перемогою добра (на фризах) і перемоги людини, проілюстровані легендами про Геракла, Ясона і Прометея (на нижніх панелях).

Двері увінчує кубоподібний рельєф із зображенням ключових епізодів із життя греко-римського бога медицини Асклепія: воскресіння мертвих, смерть Асклепія від блискавки Зевса (покараного за спробу оживити Оріона всупереч волі Аїда) та вбивство циклопа Аполлоном, батьком Асклепія, в акті помсти за те, що той убив його сина і перетворив його на сузір'я Серпентарія. Центральне місце на рельєфі займає зображення Асклепія з його атрибутами - посохом і змією, що подає богу цілющі трави, які є універсальними символами медицини.

Контекст реалізації

Реалізація спирається на давню традицію наративного фризу, популярного у верхньоєгипетському, греко-римському та кхмерському мистецтві. Вона поєднує елементи, запозичені з Райських воріт Гіберті у Флоренції, з мотивами, знайомими з християнського сакрального мистецтва. Важливою точкою відліку для роботи Ландовського є легендарна, незавершена Брама Пекла Огюста Родена, реалізації якої художник присвятив 37 років свого життя до кінця своїх днів.

Композиція є модифікованою версією дизайну "Дверей науки", призначених для загального, так і не реалізованого проекту Ландовського "Храм людини".