Владислав Анатоль - польський абстракціоніст і конкретист

Він пройшов довгий творчий шлях, і деякі його роботи нагадують роботи Марка Шагала. Владислав Анатоль - художник, чиї роботи важко класифікувати. Безперечно, що вони інтригують і нелегко забуваються. У цій статті ми спробуємо окреслити профіль цього виняткового художника.

Владислав Анатоль (1913-2004 ) - бразильський живописець і графік, з родини польських євреїв . Один з родоначальників абстрактного мистецтва в Південній Америці. У 17 років переїхав до Сан-Паулу, де готувався стати інженером. Лише після отримання диплома інженера-електрика він почав вивчати мистецтво під керівництвом Самсона Флексора та Люсі Чітті Феррейри.

У середині 1940-х років Анатоль створив фігуративні картини , і тоді ж відбулася його перша виставка у вищезгаданому Сан-Паулу - на ній переважали пейзажі з сильними кольоровими контрастами. З 1950 року він зосередився виключно на створенні абстрактно-геометричних творів , серед яких переважали ортогональні композиції.

Владислав Анатоль був співзасновником групи "Руптура " і вважався її найменш "суворим" представником. До цієї групи також належали такі художники, як Вальдемар Кордейро, Луїс Сакілітто, Казмер Феєр і Лотар Шару - можна сказати, що вони започаткували бразильський конкретизм і прагнули до прямого зв'язку з реальністю. На їхню думку, лише візуальні елементи, такі як лінії, форми та кольори, можуть вважатися справжніми, адже вони не імітують реальність , а є лише самими собою. Однак до кінця життя художник відмовлявся ототожнювати себе з будь-якою формою мислення про мистецтво.

Починаючи з 1960-х років, художник повертається до фігуративності , і його роботи цього періоду характеризуються значним формальним спрощенням. У 1961 році він отримав премію на Дев'ятій художній бієнале і відтоді звернувся до органічних форм , відкинувши конкретизм, який його сформував. У його роботах цього періоду можна помітити фантастичні та онейричні мотиви, сконструйовані з персонажів міфів.