Багатий на різноманітну рослинність, парк займає весь острів Святої Катерини біля західного узбережжя Істрії і оточує великі готельні будівлі, значна частина яких була побудована і трансформована після Другої світової війни. В їх основі - колишня резиденція польського ексцентрика, політичного публіциста, відомого колекціонера і мецената живопису графа Ігнація Кароля Корвіна-Мілевського (1846-1926). Аристократ багато подорожував, у тому числі на яхті, придбаній у ерцгерцога Карла Стефана Габсбурга Живецького. У 1905 році він також придбав у нього острів Святої Катерини в Адріатичному морі, яким князь володів лише сім років. Обидва аристократи мали багато спільних інтересів, у тому числі в мистецтві. У Живці на князя працював Тадеуш Стриєнський, якого свого часу також вважали автором будівництва або реконструкції палацу в Істрії. Однак традиційно будівлю, вже замовлену Мілевським, пов'язують з іншим краківським архітектором - Теодором Таловським.

"Несамовитий ризикований чоловік", як називав його брат Іполит, завдяки своїм талантам ефективно керував маєтком і вміло примножував власні прибутки. Його статки забезпечили йому фінансову свободу та якісне життя. Свої 80 років він прожив пишно, безкомпромісно і розкішно. На острові він розмістив свою велику колекцію картин, яка зараз частково зберігається в Національному музеї у Варшаві. Вона містила картини, серед інших, Олександра Геримського ("Свято труб"), Яна Матейка ("Станчик"), Юзефа Хелмоньського ("Бабине літо"), Анни Білінської або Яцека Мальчевського, а також виняткову колекцію з 16 автопортретів художників, пов'язаних з так званою "Мюнхенською школою", які були написані на замовлення графа.

Відзначення 170-річчя від дня народження і 90-річчя від дня смерті графа Ігнатія Корвіна-Мілевського у 2016 році дало можливість організувати в Ровіні і на острові Святої Катерини семінар, присвячений графу. Надгробок Мілевського на кладовищі Ровіня був відреставрований, а на острові на стіні його колишньої резиденції була встановлена меморіальна дошка (за проектом Марека Модерау).