Всі чули про те, що на рубежі XIX i XX століть Закопане було мистецькою столицею Польщі. Однак мало хто пам'ятає про іншу місцевість, важливу для польської культури. Це Косів Гуцульський – колись відомий як польський “Davos” – і розташований там Центр природної медицини доктора Аполінарія Тарнавського. На тлі цієї важливої культурної ролі можна почути відлуння моди на вегетаріанство, йогу та аеробіку.

Косів (з 1937 року відомий як Гуцульський Косів), розташований на висоті 400 м над рівнем моря на кордоні між Покутським і Гуцульським регіонами, оточений лісистими пагорбами висотою 800 м над рівнем моря і розташований на мальовничій річці Рибниця. Таке розташування робить його теплим і відокремленим місцем, майже позбавленим холодних вітрів. Похмурих днів тут буває небагато протягом року, а опадів випадає набагато менше, ніж в інших регіонах. Доктор Аполінарій Тарнавський вирішив скористатися цими винятковими кліматичними якостями і в 1893 році відкрив у Косові Інститут природної медицини.

Вегетаріанство, йога та аеробіка

Натхненний терапевтичною діяльністю доктора Себастіяна Кнайпа та доктора Генріха Ламана з Німеччини та спираючись на свій досвід, Аполінарій Тарнавський створив власний метод лікування, який він назвав "польським". Він полягав у формуванні у пацієнта сильної сили волі через запровадження здорових звичок під гаслом "володій собою". У своєму лікуванні він використовував блага природи, такі як вода, сонце і повітря. Його пацієнти вставали на світанку і лягали спати о 9 годині вечора, ходили босоніж по росі, займалися фізичними вправами на свіжому повітрі під музику оркестру, йогою, працювали в саду, приймали голяка повітряні і сонячні ванни або купалися в гірському водоспаді.

Крім того, вони носили тільки світлий і легкий одяг. На території лікування було суворо заборонено вживати алкоголь, палити, грати в азартні ігри, пити міцну чорну каву та їсти солодощі. Лікар з Косова був затятим прихильником дієти без шкідливої їжі та голодування. Разом зі своєю дружиною він видав дві кулінарні книги: "Вегетаріанська кухня в клініці доктора Аполінарія Тарнавського в Косові" (Львів, 1901) та "Косівська вегетаріанська кухня" (Варшава, 1929).

Зцілення нації

Від сотень модних санаторіїв того часу курорт Тарнавського вирізняв не лише природний метод лікування, але й провідна ідея власника – зцілення нації. "Бо Косів не був звичайним курортом на кшталт Криниці чи Трускавця. Це була цеглина в будівництві національної культури – красива, цінна, оригінальна і дуже польська", – писав через багато років колишній пацієнт Ігнацій Веневський.

Доктор Тарнавський хотів, щоб його робота сприяла відновленню здорового суспільства, здатного боротися за відновлення незалежності та відбудову Батьківщини. З цієї причини навколо клініки концентрувалися патріотичні осередки. Тут організовувалися лекції, політичні зібрання та мистецькі вечори патріотичного характеру, які увінчувалися збором коштів на національні потреби. Крім того, Тарнавський надавав притулок політичним дисидентам, які переховувалися від російської та прусської окупації. Клініка була особливо популярною серед політиків і громадських діячів, пов'язаних з Народною Демократією (Роман Дмовський, Зигмунт Баліцький, Тадеуш Белецький), але тут знаходили притулок і соціалісти (Ігнацій Дашинський або Казимир і Станіслав Келлес-Краузи).

У міжвоєнний період, коли панувала мода на здоровий спосіб життя та спортивну статуру, курорт став популярним серед тогочасних знаменитостей. Його відвідували актори театру і кіно, серед яких Ганка Ордонува, Юліуш Остерва, Міра Зимінська, Кароль Адвентович та Александр Жабчинський. Не бракувало також представників літературного життя. Серед тих, хто залишився в Косові, були Марія Домбровська, Габріела Запольська, Фердинанд А. Оссендовський, Луціан Ридель, Казимира Іллакович, Мельхіор Ванькович або Казимиж Вежинський. Інтелектуальна атмосфера, яка панувала під час косівського лікування, надихала митців на творчість, завдяки чому тут було створено багато літературних творів, картин та наукових праць.

Піонер натуральної медицини та геріатрії

Доктор Аполінарій Тарнавський здобув широку популярність. Його вважали піонером натуротерапії та геріатрії. Він був автором десятків статей, що популяризували гігієнічний і здоровий спосіб життя та правильне харчування.

Прихильники його методу підкреслювали, що медична школа була своєрідною школою життя, яка сформувала кілька поколінь польської інтелігенції. Його діяльність у соціальній та економічній сферах також була високо оцінена. Наприклад, він навчав місцевих селян садівництву та сприяв розвитку туризму в місті. За це у 1933 році він був нагороджений Лицарським хрестом ордену "Відродження Полонії". У вересні 1939 року лікар разом із сім'єю залишив клініку і разом з урядом виїхав до Румунії. До Косова він більше не повернувся. Помер у 1943 році в Єрусалимі у віці 92 років.

Архітектурна та природна спадщина

Тарнавський прагнув створити заклад з характером заміського маєтку, далекий від розкішних і суворих курортів. Тому вілли, які він побудував, були вільно розкидані серед дерев.

З роками він створив вражаючий парк, в якому було висаджено 157 видів дерев і кущів. Окрім парку, на 12 гектарах були розлогий фруктовий сад і присадибні ділянки, волейбольні та тенісні корти. Лікар постійно розширював свій заклад, зводячи нові вілли. Зрештою, він побудував 12 дерев'яних і потинькованих гостьових будинків, а також будівлю з ванними кімнатами та їдальню. Всі вони виходили вікнами на південь, а деякі з них мали спеціальні решітчасті стіни для забезпечення постійного притоку повітря в будівлю.

З часів Радянської України тут функціонував дитячий санаторій. У 1983 році санаторний парк був оголошений пам'яткою садово-паркової спадщини і отримав назву "Косівський дендропарк", який був взятий під правову охорону в 1996 році. У 1993 році будівлі на місці колишньої лікувальної бази були внесені до реєстру пам'яток архітектури. Однак це не врятувало ні парк, ні будівлі від постуової деградації. Залишилося одинадцять будівель. Деякі з них зруйновані непродуманими реконструкціями, які знищили унікальні архітектурні елементи і позбавили будівлі їхнього первісного вигляду. Тим не менше, варто поїхати в Косово і побачити на власні очі колишній медичний центр, а нині санаторій "Косово".