Ян Лебенштейн (1930-1999) - польський живописець і графік. Виходець з єврейської родини, Лебенштейн закінчив Державну художню середню школу у Варшаві. Потім навчався у Варшавській академії мистецтв з 1948 по 1954 рік у Артура Нахт-Самборського. Його художній дебют відбувся у Варшавському Арсеналі в 1955 році. Рік по тому він приєднався до Театру на Тарчинській, яким керував Мирон Бялошевський у власній квартирі. Там відбулася його перша персональна виставка. Отримавши стипендію, він поїхав на чотири тижні до Парижа, де виграв Гран-прі Парижа на Першій бієнале молодих у 1959 році. Відтоді він залишився в Парижі і прийняв французьке громадянство в 1971 році. На знак визнання своїх мистецьких досягнень він отримав багато нагород, серед яких відзнака Фундації Альфреда Юржиковського в Нью-Йорку та премія Яна Цибіса в 1987 році. У 1992 році в галереї "Захента" у Варшаві відбулася його найбільша виставка в Польщі. У 1998 році з нагоди Дня Конституції 3 травня президент Александр Кваснєвський нагородив його Великим Хрестом Ордену Реституції Польщі за видатні досягнення в галузі мистецтва та внесок у польську культуру. Ян Лебенштейн практикував унікальний стиль фігуративного живопису, що поєднує сюрреалістичні та абстрактні елементи. Серед його робіт - ілюстрації до таких творів, як "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла, а також до кількох книг Біблії, таких як "Книги Буття", "Книга Йова" та "Апокаліпсис святого Іоанна" - як у вигляді вітражів, так і у вигляді гравюр. Він також створював міські пейзажі, поетичні інтерпретації людських постатей та фантазійно-символічні композиції з анімалістичними мотивами. В одному з інтерв'ю Лебенштейн описував свої картини як "емоційні метафори", метою яких було викликати у глядача емоційну драму в експресивний спосіб, але без дешевого крику, за допомогою спонтанних фігур. Художник помер у 1999 році і був похований на Повонзькому кладовищі у Варшаві.