Тракай Вака - колишній маєток родини Тішкевічусів , розташований між Вільнюсом і Тракаєм. Сьогодні він знаходиться в межах столиці Литви Вільнюса і є одним з найбільших і найкраще збережених поміщицьких комплексів Литви ХІХ століття . Він також включає римо-католицьку каплицю , яка також слугує родинним мавзолеєм.

Родина Тішкявічюсів стала власниками великого маєтку Вака Тротоке до 1844 р. Однак саме Ян Вітаутас Тішкявічюс (1831-1892 ), маршалок віленського дворянства, організував резиденцію в маєтку поблизу Вільнюса. До 1880 року він найняв відомого варшавського архітектора Леандра Марконі (1834-1919), який збудував палац у стилі класицизму , подбавши про кожну деталь оздоблення. Раніше, у 1856 році, було збудовано неоготичний мавзолей родини, одночасно з каплицею Діви Марії , що служила місцевому населенню. Її також спроектував Леандр Марконі.

Каплиця була розташована на окремій ділянці парково-палацової території, в її північній частині, поруч з неоготичною бічною брамою та будинком органіста, збудованим дещо пізніше. Усім трьом елементам було надано неоготичного вбрання на противагу іншим, включно з господарськими будівлями. На той час це вважалося найбільш відповідним стилем як для костелів, так і для мавзолеїв. Важливо, що каплиця спочатку була нетинькована, так само як і сторожка та органниця, вражаючи глядача ретельно викладеною клінкерною цеглою.

Каплиця була побудована на прямокутному плані як безбаштовий будинок , з нижчим портиком на північній стороні. З південного боку будівлі розташований вхід до крипти, яка простягається під усією спорудою. Фронтон і тил прикрашені овальними нішами. Таке ж оформлення мають вікна у бічних стінах. Портик увінчаний статуями св. Петра і Павла, а на багатокутних стовпах по кутах - св. Івана Хрестителя та св. Йосипа з немовлям Ісусом. Автором скульптур був Людвік Кухаржевський (1838/42-1889), художник з Варшави.

В інтер'єрі каплиці збереглися поліхромія, якою вкритий весь інтер'єр, та неоготичний музичний хор з органом, до якого ведуть чавунні сходи. Це елементи, які були створені пізніше, ніж сама каплиця, ймовірно, в останній чверті 19 століття. Під стінами будівлі були розміщені дерев'яні неоготичні лавки, а підлога вкрита керамічною плиткою. У ній була розміщена велика меморіальна дошка з гербом Леліва родини Тишкевичів.

До крипти веде так звана шия зі сходами з південного боку. Відчинивши двері, можна побачити табличку з написом: "Я - ВОСКРЕСІННЯ і / ЖИТТЯ, хто в мене вірує, / коли помру, буде жити", що є цитатою з Євангелія від св. Івана (11, 25-26). У склепінчастому склепі знаходиться загалом 10 металевих - олов'яних і залізних - оздоблених трун , в яких покоїться тіло Яна Тишкевича (напис на короткій стороні: "ТУТ ЛЕЖАТЬ ТРУПИ / С. P. / JANA HR. TYSZKIEWICZ. / НАРОДИЛАСЯ 1831 РОКУ 8 СЕРПНЯ. / ПОМЕРЛА 1892 РОКУ ДНЯ 10 ЛЮТОГО / ЗАХИЩЕНА ЗА ТРИ ЗДОРОВІ МАРІЮ."), а також Анна уроджена Забєлло (1804-1857) та її чоловік Юзеф (1805-1844), їхня дочка Христина (1827-1844), син Ян Вітольд та його дружина Ізабела Гортензія уроджена Тишкевич (1836-1907), які померли протягом декількох місяців у 1861 році. Зофія Марта Тишкевичова (Zofia Marta Tyszkiewiczówna), яка, ймовірно, була дочкою Яна Вітольда та Ізабели Гортензії; Юзеф Тишкевич (Józef Tyszkiewicz) (1863-1867), син Юзефа, пана Ландваровського, Кретінгського і Паланзького, та його дружини Зофії, уродженої Горватти (Zofia de Horwatta) (1838-1919); Ян Юзеф (Jan Józef) (1867-1903), син Яна Вітольда та Ізабелли Гортензії, та його дружини Ельжбети Марії, уродженої Красінської (Elżbieta Maria, уродженої Krasinska, 1871-1906). Десята труна залишається порожньою.

Поруч з каплицею знаходяться два надгробки. Перший - старіший - має форму чавунного хреста на кам'яному цоколі з написом "Тут віддав своє життя / в обороні цього / костелу / Тадеуш КУНСЬКИЙ / d. 8go września / 1883". З нападом царських солдатів на каплицю і палац у Тракай-Ваці пов'язана менш відома подія. Трохи більше можна розповісти про смерть Яна Міхала Тишкевича, який похований по сусідству і смерть якого широко висвітлювалася в тогочасній пресі. Про останнього власника Тракай Ваци нагадує скромний надгробний пам'ятник з написом "Ś. P. / Ян Тишкевич / носій Св. Таїнства / Лицар "Virtuti Militari" / Поручник резервного полку Віленських уланів / народився у Ваці 30 травня 1896 р. / загинув трагічною смертю 30 травня 1939 р. / у Мєдзиржечє Підляському".

Загибель останнього власника Ваки Троцької сталася в результаті авіакатастрофи сонячного ранку 30 травня 1939 року, в день його народження. Літак пілотував досвідчений пілот і двоюрідний брат Тишкевича Станіслав Замойський , а трагедія сталася на очах у їхніх родин і друзів. Тишкевич і Замойський перебували на відпочинку, організованому двоюрідним братом обох аристократів, Анджеєм Потоцьким, у його палаці в Мендзиржеч-Підляському. Об 11.30 30 травня з Варшави вилетів літак до Вільнюса, де на Тишкевича чекала вечеря з нагоди його дня народження. Тому Ян Міхал попросив у Віктора Плятера місце в приватному літаку свого двоюрідного брата Замойського. Катастрофа сталася одразу після того, як машина злетіла, бо, як виявилося, імпровізована злітно-посадкова смуга на пасовищі була надто короткою, і літак врізався в садовий стовп. Після катастрофи вдова Анна Яніна, уроджена Радзівілл (1907-1983) та її діти Анна, Ельжбета і Зиґмунт Ян, зіткнувшись з війною, знайшли притулок у родині Тишкевичів в Англії.