Історія парафії в Махлинцях та її храму Історія села Махлинець сягає початку третього десятиліття 19 століття, коли воно було засноване для переселенців з Богемії. Заснування парафії було пов'язане з тиском німецьких поселенців.

Спочатку в селі збудували лише невелику дерев'яну каплицю, проект якої затвердили у 1838 р. Її збудував такий собі В. Клафс і освятив у 1842 р. Через 16 років розпочалися роботи зі зведення мурованого парафіяльного костелу. Наріжний камінь було закладено у 1860 році, а освячення храму відбулося у 1868 році.

Після початку Другої світової війни, у 1939 році, німецькі поселенці, які проживали в Махлинцях, покинули село. З 1942 року, протягом майже 20 років, будівля використовувалася як православна церква. Закритий у 1960 році, костел занепадав аж до його масштабної реконструкції у 1995 році, яка суттєво змінила його архітектуру, наблизивши його характер до православного храму.


Архітектура Костел Святої Трійці в Махлинцях - це цегляна, потинькована будівля. Складається з тринефної нави і трохи нижчої однопролітної вівтарної частини, до якої прибудовано дві прямокутні прибудови, в яких розміщені ризниця і скарбниця. Інтер'єр костелу позбавлений артикуляції. Також знаходимо дерев'яний хор, що підтримується двома стовпами.

Спочатку всі приміщення були перекриті стелями, але під час капітального ремонту в 1995 році нава отримала псевдосклепінчасту багатокутну стелю. Дахи нави і вівтаря двосхилі, а дахи над прибудовами - багатосхилі.

Храм має тридільний фасад, увінчаний трикутним фронтоном. На його осі - вхід до церкви та напівциркульне вікно.


Облаштування Устаткування костелу в Махлинцях було розпорошене і знищене після занедбання храму в другій половині 20 ст. Інвентарний опис 1938 р. свідчить, що навіть у міжвоєнний період костел у Махлинцях мав три вівтарі, з яких на головному - два олійні полотна (із зображенням св. Івана Хрестителя та св. Марії), а на престолі - два олійні полотна (із зображенням св. Івана Хрестителя та св. Івана Богослова). На головному вівтарі було дві картини, написані олією на полотні (із зображенням св. Івана Непомуцького та Пресвятої Трійці), а на бічних вівтарях по обидва боки райдужної арки - по одній картині, також написаній олією на полотні (із зображенням Діви Марії та Найсвятішого Серця Ісуса Христа).

У церкві були й інші предмети інтер'єру, такі як кафедра із зображеннями євангелістів, орган, позолочені посудини та літургійні шати. Збереглися також спогади про картини і скульптури в церкві, що зображували фігури Діви Марії, Христа, святих і ангелів.

У 1890-х роках церкву прикрашав стельовий розпис, який, однак, не зберігся до наших днів. У вівтарі анонімний художник намалював Успіння Діви Марії, а наву прикрашав хрест на тлі зоряного неба.