Парафіяльний костел Святого Архангела Михаїла в Сокалі – римо-католицький парафіяльний храм, зведений у Сокалі в міжвоєнний період у стилі модернізму. Нині є осідком римо-католицької парафії в Сокалі та Тартакові.

Історія

Парафія в Сокалі має середньовічну метрику, а настоятель храму згадується в джерелах ще у 1409 році. Від XV до XIX століття в Сокалі діяло кілька парафіяльних церков, найдовше – храм святого Івана Хрестителя на Старому ринку. У XIX столітті парафія функціонувала при колишньому бернардинському костелі. Оскільки святиня була замала, вже на початку XX століття розпочалися приготування до спорудження нового храму – було придбано репрезентативну ділянку поблизу Нового ринку. Наріжний камінь нового костелу освятив архієпископ Юзеф Більчевський під час свого візиту до Сокаля 19 травня 1912 року. Архітектурні проєкти великого неоготичного костелу підготував львівський архітектор Ян Сас-Зубжицький. На думку Єжи Вовчака, вони датуються близько 1910 роком, хоча точних підтверджень цього факту немає. Визначення точної дати створення проєктів ускладнює відсутність архівних матеріалів. Будівництво просувалося швидкими темпами; на плані міста, зробленому в 1918 році, обриси костелу збігаються зі збереженими планами Сас-Зубжицького. З невідомих причин роботи згодом було призупинено, а первісні проєкти – змінено. Оскільки стіни костелу вже були частково зведені, то план неоготичного храму залишився незміненим, натомість вирішено змінити архітектурний стиль – із неоготичного на модерністський. Достеменно невідомо, коли саме костел було добудовано – перед початком Другої світової війни чи вже під час її перебігу. На фотографіях 1940-х років видно завершену архітектурну форму, проте стан внутрішнього оздоблення залишається невідомим.

Після зміни кордонів у 1951 році влада УРСР виселила поляків із Сокаля, а костел закрила. Будівлю перетворили на торгівельний павільйон і склад, а в бічній наві (східній) розмістили радіостанцію «Радіо Сокаль». У 2011 році костел повернули римо-католикам. У 2012 році колишні парафіяни з Сокаля, переселені до Лукавця, передали храмові вживаний вівтар, який став головним. У приміщені бічної нави продовжує працювати редакція «Радіо Сокаль», яке й досі не повернули релігійній громаді. Нині парафія охоплює костел у Сокалі та давній костел з XVIII ст. у Тартакові.

Архітектура

Костел зведено в центральній частині нового міста. Це тринавна базиліка з півкругло завершеним пресвітерієм, зорієнтованим на північ. Головний корпус має сім прясел, а пресвітерій – два. Бічні нави розвернуті до головної нави аркадами. У першому пряслі розташовано мурований музичний хор, а біля шостого прясла прибудовано багатогранні каплиці. Інтер'єр перекритий залізобетонним сітчастим перекриттям. Фасад костелу має дві вежі, проте добудована лише права. Центральна частина прикрашена довгими вузькими вікнами, що закінчуються півколом. Такі ж вікна є в головному корпусі та пресвітерії.

З первісного оздоблення інтер’єру збереглися модерністський бетонний купіль для хрещення з багатогранною чашею та подібна за стилем амвон зі сходками, встановлений біля стовпа нави.

Художня цінність

Первісний проєкт костелу, виконаний у неоготичному стилі львівським архітектором Яном Сас-Зубжицьким, був типовим для свого часу й відповідав творчому стилю автора. Святиню планувалося звести на плані латинського хреста – з тринефним чотирипрясловим корпусом, трансептом, який у центрі мав скошені наріжники; праве крило мало завершуватися прямою стіною, а ліве — півколом. Короткий пресбітерій також мав бути завершений півколом.

Фасади укріплювалися контрфорсами. Сас-Зубжицький запроєктував фасад з однією асиметрично розташованою вежею. Її шпиль був дуже схожий до іншої його роботи – вежі костелу святого Йосифа в Подґуже (Краків), що за формою нагадує вежу Маріацького костелу в Кракові.

Достеменно невідомо, хто був автором остаточного реалізованого модерністського проєкту храму, а також коли саме було змінено первісну концепцію. Ймовірно, це сталося в 1930-х роках, можливо, після того, як у 1931 році настоятелем парафії в Сокалі став о. Нестор Шукальський. Новий проєкт костелу в Сокалі відповідав панівним тенденціям польської архітектури 30-х років ХХ століття, які полягали в прагненні поєднати монументалізм будівлі з елементами класицизму. Як зазначає дослідниця Гелена Поставка-Лех – подібне архітектурне рішення використано також у парафіяльному костелі святих Петра і Павла в Теребовлі.