У тексті розповідається про міську лікарню в Житомирі, засновану ще в 1761 році бібліографом і бібліотекарем, отцем-єпископом Юзефом Анджеєм Залуським. Наводиться історія існування лікарні, а також питання її перенесення та нового, вже 19-го століття, будівництва. Описано також саму будівлю (Джерело: Tygodnik Illustrowany, Warszawa 1866, T:13, с. 148-149, за: Цифрова бібліотека Лодзинського університету).

Осучаснене прочитання тексту

Міська лікарня в Житомирі.

На пагорбах річки Тетерів, вкритих пишною рослинністю, серед найкрасивіших околиць міста, велично височіла найдавніша благодійна установа Житомира. Його перший фундамент заклав тут у 1761 році відомий бібліотекар і бібліограф, єпископ Юзеф Анджей Залуський, благородну ідею якого підтримали щедрі пожертви та благодійники. Саме завдяки їхнім зусиллям первісний дерев'яний шпиталь було збудовано в самому місті, з того боку, де зараз прорізана доріжка до собору від віленського гравійного шляху.

Будинок, зайнятий для цієї мети, після перенесення закладу в новозбудовану будівлю, ще довго стояв з колишнім плануванням кімнат і здавався Капітулою в оренду приватним особам, в чию власність він і повернувся. Коли у 1766 і 1775 роках урядова влада, визнавши незручність місця розташування і будівлі, дала дозвіл на перенесення закладу, після кількох проектів, які не виправдали себе, нарешті було обрано пагорб над Тетеревом як найбільш придатний з точки зору чистоти повітря та інших санітарних заходів.

Цей пагорб раніше був відомий як пустир Попівка і, розділений на невеликі шматки, був зайнятий дачами і хуторами міщан і шляхтичів на березі річки. У 1814 році один з таких хуторів, що складався з десятка невеликих садів, був придбаний у Якуба Щепковського, віце-регента Житомирського замку, в пустищі Попівка. Пізніше, у 1817 році, Самуїл Ганський пожертвував для цієї мети своє подвір'я, яке прилягало до ферми, придбаної у Щепковського.

Згодом на цій ділянці у різних власників були куплені менші ділянки землі. Вклад у фонд нового будівництва, розпочатий у 1805 р. під керівництвом уряду, забезпечив необхідні кошти, завдяки чому 2 травня 1816 р. було закладено фундамент будівлі, а 1819 р. її було остаточно завершено. Вся двоповерхова споруда, чудова з боку річки, збудована у формі квадрата, її стіни мають 86 аршин завдовжки і 21 аршин заввишки.

Стіна каплиці, увінчана сферичним куполом, має дещо овальну форму. Її гострокутні вікна і весь екстер'єр, що виступає з гущавини дерев, а саме здалеку, відкривають чарівний краєвид. На подвір'ї розташовані просторі господарські будівлі та споруди. Колись тут була броварня, вітряк і кінний млин, які сьогодні вже не існують. У 1807 році було навіть дві спроби встановити водяний млин на річці Попувка, яка зараз протікає лише через вузьке джерело, але вони не увінчалися успіхом.

Колишня лікарняна управа також виробляла цеглу і вапно для власних потреб. Цей заклад, який з 1796 року перебував під наглядом магістрату загального добробуту, у 1842 році перейшов під його пряме і виключне управління, а в 1853 році тут розмістилося військово-шпитальне управління.