Розташований на річці Богемці, Хмільник є одним з найстаріших міських центрів Поділля, історія якого протягом століть переплітається з історією Речі Посполитої. Вперше село згадується у 15 столітті, а вже у 16 столітті Хмільник був значним королівським містом у Брацлавському воєводстві. У 1564 році йому було надано магдебурзьке право. Розташований на торговому шляху, що з'єднував Київ з Брацлавом і Кам'янцем-Подільським, він розвивався як центр ремесел і торгівлі, а також як місцевий старостинський осідок.

Однак історія міста була позначена частими набігами та руйнуваннями. У 17 столітті Хмільник неодноразово ставав жертвою козацьких і турецьких воєн, а його населення було спустошене і розпорошене. У 18 столітті, після відбудови, він знову став важливим землевласницьким і релігійним центром регіону, об'єднуючи католиків, православних та іудеїв. Після Другого поділу Польщі місто увійшло до складу Російської імперії, а після революції 1917 року - до складу Радянської України.

Сьогоднішній Хмільник - це невелике курортне містечко, відоме своїми радоновими водами, але в його ландшафті ще збереглися сліди давньої польської присутності: бароковий костел Святої Трійці , сліди колишнього католицького кладовища та меморіальні дошки, присвячені Ігнацію Яну Падеревському , які нагадують нам, що саме тут, у цьому маленькому подільському містечку, розпочалася історія одного з найвидатніших поляків.

Перша католицька парафія в Хмільнику існувала вже в 1603 році, але її дерев'яний костел був зруйнований турками в 17 столітті. Нинішній цегляний костел був побудований у 1728 році в стилі тосканського бароко і освячений десять років потому єпископом Францішеком Кобельським. Костел кілька разів реставрували - у 19 столітті та після Другої світової війни. За радянських часів його перетворили на склад, після чого повернули вірянам. Сьогодні тут служать єпархіальні священики та сестри зі Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Пресвятої Богородиці.

На стіні костелу є дві меморіальні дошки, присвячені Ігнацію Яну Падеревському : перша з 2010 року нагадує про його народження в сусідній Курилівці, а друга з 2011 року - про його хрещення, яке відбулося в цьому ж костелі.

Цвинтар , розташований у південній частині міста, також є слідом колишньої католицької громади. Нині закритий, напівзруйнований і зарослий, він все ще приховує фрагменти давніх пам'яток - мармурові плити, обеліски, хрести та руїни каплиці. Як писав Збіґнєв Гаузер у 1990-х роках, лише близько десятка написів можна було прочитати, найстаріший з них датується 1841 роком. Серед вцілілих надгробків виділяється надгробок графа Адольфа Мостовського (пом. 1904 р .), землевласника, письменника, поета і художника. На безіменному пам'ятнику з римованим написом стоїть підпис житомирського каменяра Г. Олешкевича.

Збережені елементи цвинтаря свідчать про високу мистецьку культуру колишніх мешканців Хмільника, а водночас про багатство і різноманітність польської спадщини на Поділлі.

Каталог об'єктів