Замкова вежа, близько 1620 року, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Замкове укріплення, близько 1620 року, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
В'їзна брама до двору, близько 1620 року, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Замкова брама, Збараж (Україна), фото Albin Friedrich, ok. 1895, Public domain
Джерело: Biblioteka Narodowa
Альтернативний текст фотографії
Бічне підвищення палацу, Збараж (Україна), фото Albin Friedrich, ok. 1895, Public domain
Джерело: Biblioteka Narodowa
Альтернативний текст фотографії
Проект замку в Збаражі, арх. Вінченцо Скамоцці, 1615 р., Public domain
Альтернативний текст фотографії
Інтер'єр замку, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Склепіння в залі замку, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
"Єремій Вишневецький", Національний музей у Варшаві, Public domain
Альтернативний текст фотографії
 Надішліть додаткову інформацію
ID: POL-002337-P/165865

Збаразький замок

ID: POL-002337-P/165865

Збаразький замок

"Тож пан Скшетуський поїхав на чолі герцогських прапорів до Збаража". Цими словами Генрик Сенкевич розпочав опис однієї з експедицій знаменитого героя роману "Вогнем і мечем". На сторінках роману описана історія, натхненна знаменитою обороною фортеці Збараж від татарсько-козацьких військ у 1649 році військом короля Яна Казимира. Місце події, увічненої в літературі, характеризується не менш цікавими архітектурними формами, які визначали її військову цінність. Вже в середньовіччі маєтком володіли представники князівського роду Несвіцьких гербу Корибут, які згодом прийняли прізвище Збаразькі. Перша дерев'яна резиденція князів датується 13 століттям. Будівля, яка мала оборонні функції, була зруйнована татарами у 1589 році, що спричинило необхідність реконструкції та функціональних змін (пов'язаних з необхідністю зведення мурованої резиденції, яка б забезпечувала ефективну оборону).


Італійський проект за типом "палаццо ін фортецца ". Історія будівництва мурованої фортеці є одним з найважливіших епізодів, пов'язаних з меценатством Збаразьких, а також з мистецькими зв'язками між Республікою та Італією. Близько 1612 року резиденцію спроектував Вінченцо Скамоцці, один з найвидатніших архітекторів і теоретиків венеціанського регіону. Свої пропозиції щодо форми фасаду та плану палацу Скамоцці опублікував у трактаті "L'idea dell'architettura universale" ("Ідея універсальної архітектури"). На кресленнях зображено величну прямокутну будівлю з кутами, обрамленими бастіонами та оточену ровом. Приміщення розподілені у чотирьох крилах, що оточують внутрішній двір. Передній фасад, з рустом на нижніх поверхах, сильно підкреслює три центральні осі з портикоподібним зчленуванням, увінчані трикутним фронтоном. Таким чином, Скамоцці поєднав два найважливіші елементи будівництва того періоду: адаптацію до просторового контексту і специфіки ділянки (необхідні військові укріплення) та новаторську, сучасну форму палацу. Проекти були замовлені Кшиштофу Збаразькому, який був добре знайомий з науковим і мистецьким середовищем північної Італії (серед іншого, він навчався у Галілео Галілея в Падуї) і виявляв інтерес до військової архітектури. Його амбіції та інтелектуальний кругозір спонукали магната залучити відомого архітектора - на жаль, проект не був реалізований, ймовірно, з фінансових та утилітарних причин, пов'язаних з домінуванням військових рис (як більш важливих, ніж палацова, репрезентативна форма). Зрештою, зупинилися на концепції, яка зберегла лише деякі рішення, запропоновані Скамоцці.


Замок Збаразьких і Вишневецьких Будівництво замку велося з 1620 року. Комплекс отримав проекцію чотирикутника, утвореного бастіонними укріпленнями. До внутрішнього двору веде масивна брама, якій передує міст через рів. Навпроти в'їзду зведено представницький будинок з палацовими формами. Дев'ятиосьовий двоповерховий фасад має рустовані кути, так само акцентовано видимий ризаліт (що складається з трьох центральних осей). Обличчя стіни також урізноманітнювали профільовані віконні обрамлення. Після Збаразьких замок перейшов до родини Вишневецьких, одним з представників якої був Єремій, командир, відповідальний за оборону Збаража під час вищезгаданої татарсько-козацької навали у 1649 році. У наступному столітті, коли маєток перебував у руках родини Потоцьких, російські вторгнення (у 1707 і 1734 роках) сприяли його руйнуванню. На початку 19 століття спробу порятунку зробили Нєментовські, які викупили замок і керували ним до Першої світової війни, під час якої будівля зазнала значних пошкоджень. На щастя, Збаразька фортеця була відбудована і пристосована для використання в якості музею.

Час створення:

1620 (початок будівництва)

Бібліографія:

  • Bogusław Dybaś, „Fortece Rzeczypospolitej. Studium z dziejów budowy fortyfikacji stałych w państwie polsko-litewskim w XVII wieku”, Toruń 2018.
  • Zbigniew Anusik, „Książęta Jerzy i Krzysztof Zbarascy wobec problemów południowo-wschodniego pogranicza Rzeczypospolitej w drugim i trzecim dziesięcioleciu XVII wieku”, „Przegląd Nauk Historycznych” 15, 2016, nr 2, s. 127-189.
  • Zbigniew Anusik, „Latyfundia książąt Zbaraskich w XVI i XVII wieku”, „Przegląd Nauk Historycznych” 8, 2009, nr 1, s. 17-77.
  • Zbigniew Bania, „Inwestycje hetmanów w XVII wieku. Między interesem własnym a państwowym”, „TECHNE. Seria nowa” 9, 2022, s. 25-40.
  • Andrzej Józef Baranowski, „Rezydencje rodów książęcych na Wołyniu”, „Niepodległość i Pamięć” 15, 2008, nr 1, s. 31-47.
  • Tadeusz Bernatowicz, „Zamek na Wawelu. Modernizacja w latach 1598-1605: Giovanni Trevano - Vincenzo Scamozzi?”, „TECHNE. Seria nowa” 12, 2023, s. 51-91.
  • Bogusław Dybaś, „Problematyka fortyfikacyjna w opisach do wojskowej mapy Galicji, tzw. Mapy Miega (1779-1783)”, w: „Z dziejów kartografii”, red. Karol Łopatecki, Warszawa 2022, t. 24, s. 395-432.
  • Ludwik Frąś, „Obrona Zbaraża według »Ogniem i mieczem« w świetle prawdy historycznej”, „Przegląd Powszechny” 51, 1934, nr 607-608, s. 1-39.
  • Stanisław Herbst, „Trzy przyczynki do dziejów fortyfikacji XVII wieku”, „Biuletyn Historji Sztuki i Kultury” 10, 1948, nr 3-4, s. 321-324.
  • Mariusz Karpowicz, „Matteo Castello i zamek w Zbarażu”, „Saeculum Christianum: pismo historyczno-społeczne” 10, 2003, nr 2, s. 79-82.
  • Bartłomiej Krupa, „Trzy Wschody”, „Polonistyka. Innowacje”, 2018, nr 8, s. 155-172.
  • Anna Kryszak, „Jak Skrzetuski z Małym Rycerzem Zbaraż ocalili, chana i Kozaków porobili... obraz obrony Zbaraża na kartach »Ogniem i mieczem« H. Sienkiewicza a badania historyków”, „Zeszyty Historyczne” 16, 2017, s. 67-81.
  • Ludwik Kubala, „Oblężenie Zbaraża i pokój pod Zborowem”, Warszawa 1922.
  • Wojciech Kucharski, „Walki o utrzymanie twierdzy w Zbarażu w lipcu i sierpniu 1649 r. Oblężenie i obrona. Faza I (10–31 VII). Część I”, „Rocznik Przemyski” 49, 2013, z. 1, s. 25-54.
  • Adam Miłobędzki, „Tajemnica zamku w Zbarażu”, „Kwartalnik Architektury i Urbanistyki” 1, 1956, z. 4, s. 371-380.
  • Maria Anna Muszkowska, „Zbaraż”, w: „Miasta wielu religii. Topografia sakralna ziem wschodnich dawnej Rzeczypospolitej”, red. Melchior Jakubowski, Maksymilian Sas, Filip Walczyna, Warszawa 2016, s. 161-168.
  • Marek Rogowicz, „Bitwa pod Zbarażem 1649”, Oświęcim 2013.
  • Vincenzo Scamozzi, L’idea dell’architettura universal, Venezia 1615.
  • Aleksander Smoliński, „Zbaraż - ślad Rzeczypospolitej Obojga Narodów oraz miejsce literackiej inspiracji Henryka Sienkiewicza. Dzieje i współczesność”, 12, 2008, s. 37-57.
  • Aleksander Smoliński, „Zbaraż i Kamieniec Podolski - ślady Rzeczypospolitej Obojga Narodów oraz miejsca literackich inspiracji Henryka Sienkiewicza: dzieje i współczesność”, w: „Sienkiewicz dzisiaj: formy (nie)obecności”, red. Bogdan Burdziej, Ewa Owczarz, Toruń 2010, s. 111-142.
  • Andrzej Stoff, „Zbaraż i jego obrońcy: funkcjonowanie pamięci wewnątrzpowieściowej w trylogii Henryka Sienkiewicza”, „Ruch Literacki” 38, 1997, z. 5 (224), s. 629-642.
  • Ryszard Szmydki, „Dostawy mozańskiego kamienia budowlanego na wschodnie tereny dawnej Rzeczypospolitej w 1. połowie XVII w.”, „Kronika Zamkowa. Roczniki” 5 (71), 2018, s. 45-60.
  • Mieczysław Szustakowski, „Od Zbaraża do Wrocławia - na Czarnym Tatarskim Szlaku. Wspomnienia”, Wrocław 2010.
  • Krzysztof Ślusarek, „Przestrzeń miejska Zbaraża w świetle akt podatkowych z lat 80. XVIII wieku”, „Galicja. Studia i materiały” 4, 2018, s. 229-248.
  • Tomasz Święcicki, „Opis starożytney Polski. Tom drugi”, Warszawa 1816.

Публікація:

10.11.2024

Останнє оновлення:

10.11.2024

Автор:

Alina Barczyk
Дивитися більше Текст перекладено автоматично
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
Замкова вежа, близько 1620 року, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
Замкове укріплення, близько 1620 року, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
В'їзна брама до двору, близько 1620 року, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
Замкова брама, Збараж (Україна), фото Albin Friedrich, ok. 1895, Public domain
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
Бічне підвищення палацу, Збараж (Україна), фото Albin Friedrich, ok. 1895, Public domain
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
Проект замку в Збаражі, арх. Вінченцо Скамоцці, 1615 р., Public domain
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
Інтер'єр замку, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
Склепіння в залі замку, Збараж (Україна), фото Alina Barczyk
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +8
"Єремій Вишневецький", Національний музей у Варшаві, Public domain

Пов'язані проекти

1