Парафія Матері Божої Неустанної Помочі в індустріальному районі Бріджпорта є першою, яка відокремилася від польської парафії Святого Адальберта. Розвиток району, починаючи з 1830-х років, був пов'язаний з будівництвом каналу. Польські іммігранти почали оселятися в цьому районі наприкінці 1860-х років.

У 1882 році було створено парафіяльний організаційний комітет, а наступного року придбано будинок на розі вулиць Лаймона і Фаррелла, де 17 червня 1883 року було відслужено першу месу. Через обмежений простір вівтар у будні дні завішували, а інтер'єр цього імпровізованого храму надали в розпорядження парафіяльної школи. Церква знаходилася за кілька кілометрів від головного навчального закладу. Цю відстань регулярно долали пішки о. Адольф Снігурський, парох церкви св. Адальберта, який спочатку також надавав душпастирську опіку новій громаді. У 1884 році його змінив о. Ян Радзєйовський, новий парафіяльний священик костелу св. Адальберта. Допоміжну функцію виконував о. Леопольд Мочиґемба з парафії св. Станіслава Костки, засновник першого польського поселення Панна Марія в Техасі (1854).

Після заснування парафії у 1886 році її першим парохом став о. Ян Жила. Під його керівництвом через три роки розпочалося зведення цегляного костелу, яке завершив його наступник, о. Станіслав Навроцький, у 1892 р. Інвестиції були здійснені без боргів, що дозволило освятити храм вже у 1893 році. Залучені кошти дозволили повністю облаштувати інтер'єр - мармуровий головний вівтар, орган і лави, що вміщували 1200 вірних. У парафіяльній школі викладали сестри феліціанки, яких у 1894 році замінили сестри йосифітки. Громада зростала. У найкращий період, на початку десятиліття 1930-х років, вона налічувала 8 000 парафіян і майже 2 000 дітей відвідували школу, в якій працювало близько 40 сестер-викладачів. Парафія процвітала до кінця 1960-х років, але міграційні процеси, що відбувалися в наступному десятилітті, призвели до значних змін в етнічній структурі мешканців.

Костел Матері Божої Неустанної Помочі був збудований за проектом Генріха Енгельберта. Цей архітектор німецького походження працював переважно в Нью-Йорку та Детройті. Тринефна базиліка з трансептом має напівкруглу закриту вівтарну частину. Мальовничий і монументальний фасад зі світлого каменю оточений стрункими вежами, що звужуються догори. Фасад прикрашають характерні аркадні фризи та фільончасті арки, типові для неороманського стилю, в якому збудовано костел. Незвичайний характер костелу визначають три куполи, розташовані над навою і на стику з трансептом. Вони створюють враження розкриття внутрішнього простору в потойбічну нескінченність. На підвісках трьох куполів розміщені зображення дванадцяти апостолів, що ілюструють їхню роль як посередників між Церквою на землі і Царством Небесним. На стіні апсиди пресвітерії на золотому тлі, що імітує мозаїку, зображені такі святі покровителі Польщі: св. Станіслав Костка, св. Кінга, св. Іван Кант, св. Адальберт, св. Станіслав єпископ і мученик, св. Казимир король, св. Ядвіга Сілезька і св. Андрій Бобола (чиє зображення замінило зображення св. Ігнатія Лойоли). Мармуровий головний вівтар і два дерев'яні бічні вівтарі - Матері Божої та св. Йосипа - належать до первісного обладнання костелу (1893 р.). В інтер'єрі також є ще два вівтарі: Матері Божої Неустанної Помочі та Матері Божої Досвітніх Воріт, які, ймовірно, були створені в середині 20 століття. На вікнах - вітражі з постатями святих на тлі фіранок, біблійними сценами, що відбуваються в інтер'єрі, біблійними та євхаристійними символами. Посередині кожної шибки - бандани з написами, що вшановують фундаторів парафіяльних товариств та приватних жертводавців. Чимало статуй святих та скульптурних груп в інтер'єрі походять з досі успішної скульптурної майстерні Daprato Statuary Company, що спеціалізується на виготовленні меблів та прикрас для сакральних інтер'єрів у поліхромному литті.

Календар

1883 - Перша меса для нової громади у переобладнаній будівлі

1886 - заснування парафії Матері Божої Неустанної Помочі

1889-1892 - будівництво костелу

1893 - освячення костелу

1895 р. - будівництво школи ім. Тадеуша Костюшка

1922-1923 рр. - будівництво теперішнього шкільного будинку

1928 р. - встановлення нового органу в костелі

1941 р. - будівництво Соціального центру парафії Святої Марії

2001-2002 рр. - проект ревіталізації костелу "Тисячоліття

Текст вперше опублікований у книзі Інституту Полоністики Катажина Хрудзімська-Угера, Анна Сильвія Чиж, Яцек Ґоленбйовський, Бартломей Ґутовський, Польські парафії та церкви в Чикаго , Варшава 2019, с. 117-124.