Дві фрески з історії 1683 року (Меса папського легата перед битвою з королем Яном III, Молитва Папи Інокентія XI), зображення святих Леопольда, Йосипа та Яна Капістрано, а також геральдичні поля з гербами польської шляхти, що брала участь у битві, прикрашають стіни польської каплиці на пагорбі Каленберг.

Костел на Каленберзі був побудований близько 1734 року, перебудований монахами-камальдолійцями, чий монастир був зруйнований турками в 1683 році. Після розпуску ордену в кінці 18 століття він перейшов у приватну власність. У річницю Віденської битви, у 1883 році, на фасаді костелу було відкрито мармурову дошку на честь перемоги над турками, в тому числі і короля Яна ІІІ Собеського. У 1904 році польські товариства у Відні профінансували встановлення меморіальної дошки всередині костелу. У 1906 році костел був переданий землевласником польським воскресінцям з Гардекірхе на Реннвег у Відні. Після 1920 року з ініціативи родини Губриновичів ризницю та прилеглу каплицю було перетворено на музей пам'ятних речей Собеських (про їхні дії нагадує меморіальна дошка 1933 року в костелі). Поліхромний розпис стін каплиці завершив програму "святині Віденської перемоги".

Ян Генрик Розен раніше досягнув великого успіху з масштабним розписом стін Вірменського собору у Львові, завершивши його у 1929 році. 1930 року він щойно став професором малювання у Львівській політехніці. Він розробив модерністську стилізацію візантійських та ренесансних візерунків, що застосовувалися у Львові на Каленберзі. Це частина пошуків декоративного мистецтва, що здійснювалися в Європі з кінця 19 століття в колі набістів під впливом прерафаелітів, Фердинанда Годлера та віденського модерну, а в Польщі, зокрема, Юзефа Мехоффера. Чітко окреслені плями виразних кольорів, композиція окремих полів, зведена до простої схеми, створюють монументальну виразність сцен, незважаючи на їхній невеликий масштаб. Високе визнання робіт Розена у Львові та Відні, ймовірно, сприяло тому, що в 1932 році він отримав замовлення на оформлення папської каплиці в Кастель Гандольфо, де релігійна тематика також поєднувалася з історичною.