10 січня 1850 року в маленькому селі Лімузіньєр, на південь від Нанта, в родині польського емігранта Флорентіна Ігнація Заржецького народився син Юзеф Павло Віктор. Дитинство і ранню юність провів у Франції, потім поїхав вивчати мистецтво до Варшави, де навчався у Войцеха Герсона. Продовжив навчання у знаменитій Мюнхенській академії. З 1873 по 1883 рік перебував у Баварії, вивчаючи німецьке мистецтво. Цей період характеризується засвоєнням місцевих художніх технік та роботами на сакральну тематику. У 1883 році почав подорожувати Південною Європою. Дістався Австрії та Румунії.

Того ж року переїхав до Стамбула, де обійняв посаду в новоствореній (1882) Академії образотворчих мистецтв. Разом з групою іноземних художників, таких як: Леонардо де Манго, Сальваторе Валері чи Александр Валлаурі, Заржецький вважається одним з найважливіших викладачів живопису в тодішній столиці Османської імперії. Ймовірно, саме тоді він додав до свого імені назву родинного герба свого батька. Ще троє членів його родини зробили кар'єру в Туреччині. Його супутницею життя стала німкеня з Мюнхена Анна Кітцінгер, з якою він мав доньку Терезу (вона вийшла заміж за Констатіноса Дімітріадіса), яка після Першої світової війни переїхала до Греції. У пари також був син Тадеуш, який вивчав хімічну інженерію у Швейцарії, а згодом оселився у Франції.

Деякі джерела стверджують, що він залишався у Стамбулі до 1915 року. У 1901-1903 роках він брав участь у першому, другому та третьому Стамбульських салонах, представляючи картини на орієнтальну тематику. На стамбульському періоді закінчується перевірена інформація про цього художника. Невідомо, коли саме він залишив Османську імперію. Наразі немає точної інформації про те, коли і де він помер. В одних матеріалах можна знайти звістку, що він помер у 1925 р., в інших - у 1926 р. Попереду у дослідників, безумовно, ще багато детективної роботи для встановлення біографії цього видатного живописця, який зробив свій внесок у розвиток цього напряму мистецтва в Туреччині. Він створював картини, пов'язані з повсякденним життям Стамбула. Часто брався за портретні роботи. Здебільшого зображував постаті, що займали верхні щаблі місцевої соціальної драбини. Його роботам турецького періоду притаманний орієнталізм, характерний для західних художників, які за різних обставин опинилися на Близькому Сході.

Мистецький доробок Варняка Заржецького включає багато робіт, які зараз перебувають переважно у приватних колекціях. Лише зрідка вони представлені на виставках або належать до публічних музейних колекцій. Наприклад, портрет султана Селіма ІІІ роботи Заржецького зберігається в музеї Пера в Стамбулі. На виставці з панорамами міста цей музей представив його картину під назвою "Сільська кав'ярня на пагорбах Долмабахче". Картина, виконана олією на полотні, датується початком ХХ століття. На ній зображена пара молодих людей, які відпочивають в одному з численних стамбульських кафе, звідки відкривається чудовий вид на місто. Чоловік у фесці, що сидить за столиком, аж ніяк не п'є каву чи чай. На столі стоять кухлі з пивом. Його довговолоса супутниця, одягнена в світлу сукню, стоїть, притулившись до дерева, і, хоча стоїть обличчям до Босфору, повернута обличчям до чоловіка. Протокою проходять численні кораблі. Неважко здогадатися, що зображена сцена, найімовірніше, відбувалася неподалік від місця, де зараз розташований готель Swisshotel, на що вказують видимі мінарети мечеті Долмабахче та частина годинникової вежі. Картина зберігається в колекції східного живопису Фонду Суні та Інана Кирачів, інвентарний номер 269.