У 1903р. Владислав Міцкевич, старший син Адама Міцкевича та Целіни, уродженої Шимановської, заснував перший музей, присвячений своєму батькові. Він був створений у Польській бібліотеці в Парижі на основі великої колекції Владислава. До колекції увійшли рукописи, успадковані від батька, сімейні реліквії та матеріали, зібрані протягом багатьох років. Владислав Міцкевич, відданий справі збереження пам'яті свого батька, був не лише ініціатором створення музею, але й його першим адміністратором. Він виконував цю функцію до своєї смерті у 1926 році.

Ідея створення музею, ймовірно, народилася ще у 1880-х роках, коли Владислав передав деякі документи та портрети батька до Національного музею у Кракові. Однак організована на їх основі виставка виявилася невдалою. Тому на початку 20-го століття було розпочато адаптацію кімнати в будівлі Польської бібліотеки на набережній Орлеана, 6 у Парижі для створення простору, придатного для майбутнього музею. Церемонія відкриття відбулася в 1903 році, і установа швидко стала важливим пунктом зацікавлення для паризької польської громади та поляків, які відвідували Францію.

Під час Другої світової війни частина колекції була евакуйована, а інші експонати були розграбовані німцями. Після війни музей відновив свою діяльність, а його колекція поповнилася новими дарунками.

На вцілілих довоєнних фотографіях можна побачити інтер'єр музею, оригінальну експозицію та частини колекції, деякі з яких вже не існують. Колекція включала бюсти, портрети і фотографії Адама Міцкевича, твори мистецтва (гравюри, картини), книги, меблі та різні пам'ятні речі. Особливо цікавим об'єктом була посмертна маска поета, представлена у вітрині. Джерело фото: Національний цифровий архів: (набір фотографій з "Ілюстрованого щоденного кур'єра" - Архів ілюстрацій).