Ядвіга Богданович — польська учениця Бурделя

Ядвіга Богданович (1887‒1943) розпочала навчання мистецтву у Кракові, але найважливіший для неї етап освіти розпочався в Парижі, куди вона виїхала у 1913 році. Вона вступила до знаменитої Académie de la Grande Chaumière, приватної художньої школи на Монпарнасі. Навчалася в майстерні Антуана Бурделя (1861‒1929), відомого французького скульптора та педагога.

Останні роки Першої світової війни Богданович провела у Кракові, де виставила свої роботи в Товаристві друзів образотворчих мистецтв. Потім вона знову поїхала до Парижа, а в 1924 році отримала стипендію французького уряду. У Парижі вона виставляла свої роботи на салонах, зокрема на Салоні незалежних, Осінньому та Тюїльрійському. Вона також була членом варшавського Товариства заохочення образотворчих мистецтв.

У 1934 році вона покинула польську колонію художників у Парижі й назавжди переїхала до Риму. Вона була членом Спілки польських митців «Капітол», до якої також належали такі скульптори, як Антоні Мадейський (1862‒1939), Юзеф Гославський (1908‒1963) та Кристина Домбровська (1906‒1944). Вона брала участь у першій виставці спілки в Палаццо Доріа. Її також запросили до участі в Міжнародній виставці в Нью-Йорку в 1939 році.

Художниця користувалася визнанням критиків, отримала численні відзнаки та нагороди.

Середовище польських митців у Римі в «Caffé Greco»

Ядвіга Богданович, щойно приїхавши до Риму, увійшла до кола польських митців, зокрема, добре зналася зі скульптором Антонієм Мадейським. Його майстерня на Віа Фламінія була місцем зустрічей і виконувала роль дому, що підтримував польських митців; її називали «польським посольством у Римі». Мадейський, який мешкав у Вічному Місті з 1898 року, опікувався багатьма польськими митцями, зокрема художником Олександром Гєримським.

Проживаючи в Римі, Ядвіга Богданович була постійною відвідувачкою однієї з найвідоміших кав’ярень Риму. Caffé Greco — це історичне місце, неформальний художній салон Вічного міста. З XIX століття тут панувала велика свобода: слова, соціального класу та національності. Ця найстаріша кав’ярня, від моменту відкриття в 1760 році на via dei Condotti, була місцем зустрічей митців з різних куточків світу, які приїжджали до Риму. Це було місце обміну думками та джерело натхнення для багатьох митців та інтелектуалів.

Для поляків ця кав’ярня мала особливе значення наприкінці XIX століття, коли тут було створено бібліотеку з читальним залом у рамках «Польського кола», де можна було знайти книги та газети, надіслані з Польщі, насамперед із Варшави та Кракова. «Caffé Greco» досі працює, і, попиваючи каву в залі «Omnibus», можна побачити чимало портретів поляків, зокрема Міцкевича, Словацького, Матейки та Сенкевича, які тут бували, а також багато творів митців, які тут відвідували.

Як згадував у 1930 році скульптор Антоні Мадейський: «Тут новоприбулі зустрічалися з давніми мешканцями Риму, тут точилися дискусії та суперечки про нові напрямки в мистецтві, а краківський тижневик «Життя» інформував нас про найновіші твори Прибишевського та Виспяньського, про мистецьке життя країни».

Погруддя Миколая Коперника в Болонському університеті

Ядвіга Богданович була відома як чудова портретистка. Вона створювала переважно голови, погрудні статуї та півфігури, зокрема Шопена, махараджі Алі-хана, а також італійських політичних діячів. Вона також виконала багато жіночих оголених фігур. Від свого вчителя Антуана Бурделя вона перейняла вміння синтетично компонувати об’єм, делікатний спосіб моделювання та надання зображуваній постаті певної аури таємничості. Частину своїх робіт вона відлила в бронзі та витесала в камені, на жаль, більшість залишилася на етапі гіпсу.

Обставини замовлення у Богданович бюста Миколая Коперника невідомі. Можна припустити, що вибір припав саме на неї як на відому в Римі художницю, яка мала репутацію талановитої портретистки. На замовлення польського уряду скульпторка виготовила бюст у Римі в 1935 році з білого каррарського мармуру. Воно зображує постать Коперника у вигляді бюста, який лівою рукою спирається на книгу, а правою вказує вгору, у небо. Збоку, праворуч, внизу фігури, розміщено підпис: ROMA / 1935 / JADWIGA BOHDANOWICZ / SCULT.

Скульптура встановлена на високому кам’яному постаменті. Напис на ньому розповідає про життя астронома, його зв’язки з Болоньєю та вказує, що скульптура була «відтворена» завдяки «друзям з Польщі». У фондах Національного музею у Варшаві — у Музеї скульптури імені Ксавера Дуніковського, філії НМВ, — зберігається гіпсовий оригінал скульптури (інв. № Rz.W. 857 MNW).

Через рік бюст Коперника був подарований урядом Республіки Польщі Болонському університету й встановлений у представницькій залі Aula Magna. Згідно зі збереженими документами в Архіві Università di Bologna, урочиста передача бюста владі університету урядом Республіки Польща в особі посла Альфреда Висоцького відбулася 15 листопада 1936 року. Після цієї церемонії відбувся візит до нової астрономічної станції в Лояно.

Здається, що скульптура, подарована найстарішому в Європі університету (заснованому в 1088 р., якому з середини XII ст. свободу гарантував привілей імператора Фрідріха Барбаросси, Authentica habita) мала не лише увічнити постать астронома та нагадати про його зв’язки з Болоньєю (Миколай Коперник навчався тут наприкінці XV ст.), а й бути свідченням добрих польсько-італійських відносин.

Погруддя Коперника, виконане Ядвігою Богданович, досі знаходиться на своєму первісному місці, хоча простір змінив свій характер — зараз це вхід до бібліотеки. У загальному інвентарному описі університету бюст зазначений під номером 162/1047, а п’єдестал — під номером 163/1048. У 1977‒1978 роках, під час студентських протестів та окупації будівлі ректорату, бюст і постамент були покриті графіті. Після припинення протестів об’єкт було очищено. У лютому 2021 року бюст і постамент пройшли чергову консервацію.

Кладовище Кампо-Верано, могила польських митців

Богданович була похована у спільній могилі польських митців на історичному кладовищі Кампо-Верано в секції Альторіпіано (квотера 15). Гробницю спроектував у 1903 році Антоній Мадейський як місце спочинку Олександра Гєримського. У подальші роки тут були поховані: скульптор Віктор Бродзький (помер 1904 р.), сам автор проекту Антоній Мадейський (помер 1939 р.) та, власне, Ядвіга Богданович, яка померла чотири роки потому. На жаль, імена останніх до 2013 року не були вказані на надгробку, хоча вони містилися в документах адміністрації кладовища.

У 2013 році за кошти Міністерства культури та національної спадщини могилу митців піддали реставрації, і тоді там було встановлено меморіальні дошки на честь Віктора Бродзького та Ядвіги Богданович із такими написами: ВІКТОР БРОДЗКИЙ / ХУДОЖНИК-СКУЛЬПТОР / НАР. У ОХОТОВЦІ 1817 / ПОМ. У РИМІ 1904 / ЯДВІГА БОХДАНОВИЧ / ХУДОЖНИЦЯ-СКУЛЬПТОРКА / НАР. У ВАРШАВІ 1887 / ПОМ. У РИМІ 1943.