Церква Святого Ігнатія Лойоли, засновника Товариства Ісуса, є перлиною барокового Дубровника. Архітектура церкви натхненна римською церквою Іль Джезу. Будівництво церкви розпочалося у 1699 році за проектом Андреа Поццо, італійського художника, архітектора та єзуїта, і завершилося її освяченням у 1725 році, про що свідчить напис над головним входом. Між 1735 і 1738 роками Гаетано Гарція, ймовірно, іспанського походження, який отримав освіту в Неаполі, створив фрески на тему життя святого Ігнатія. У них він використав іконографічну схему Поцца з римської церкви. Вони є апофеозом святого Ігнатія, на якого збоку дивляться два святих. Один з них - святий Станіслав Костка, зображений в ілюзіоністичній ніші з мушлею в мушлі. Він одягнений в єзуїтську рясу, з лілією в правій руці та посохом на зігнутій в лікті лівій руці. Він стоїть на п'єдесталі з написом S. STANISLAUS K. Процес беатифікації Станіслава Костки розпочався наприкінці 16 століття і призвів до того, що він став першим єзуїтом, якого піднесли до вівтаря в 1606 році, після того, як Папа Павло V дав згоду на його беатифікацію. Ігнатій Лойола, засновник ордену, був беатифікований трьома роками пізніше, у 1609 році. Процес канонізації Станіслава Костки зайняв більше часу, оскільки лише в 1726 році Папа Бенедикт XIII видав канонізаційну буллу. Хоча, звичайно, культ святого Станіслава Костки найбільше поширився в Польщі, він був популярний і всередині Ордену. Його коротке життя слугувало для молоді взірцем християнської відданості. Все це призвело до того, що його постать з'явилася на фресці костелу в Дубровнику.