Цвинтар у Шидлові — це не лише місце поховання, а й частина марійського святилища. На місці об’явлень — навколо каменю, на якому Марія з’явилася пастушкам, ще до 1651 року було зведено невеликий дерев’яний храм . Навколо нього, поблизу святого місця, почали ховати віруючих.

Кладовище в Шидлові розташоване на осі церкви — святилища Матері Божої, що знаходиться на схід від нього на відстані трохи менше 500 м. Його територія дещо горбиста; колись вона знаходилася за межами поселення, а сьогодні оточена житловою забудовою.

Початки поховань на цій території сягають першої половини XVII ст., тобто часів об’явлень та перших проявів поклоніння Марії у Шидлові. Офіційне кладовище було засноване разом із зведенням дерев’яного храму, освяченого у 1651 році. Воно оточувало камінь, на якому з’являлася Богородиця, скаржачись, що в селищі немає церкви. Цей перший, ймовірно невеликий, цвинтар наприкінці XVIII століття було значно розширено ( у підсумку стара частина займає близько 2,50 га). Це сталося під час будівництва нової церкви (1760–1786 рр.) , безпосередньо в містечку, ближче до ринкової площі. Перший храм тоді став одночасно каплицею об’явлень і цвинтарною каплицею.

Величезні зміни у плануванні кладовища відбулися у 1912–1924 роках , коли на місці дерев’яного костелу було зведено монументальну каплицю за проектом видатного віленського архітектора Антонія Вівульського (1877–1919), який здобув освіту у Відні та Парижі. Це одне з небагатьох збережених творів цього непересічного митця, серед яких, зокрема, Груньвальдський пам’ятник у Кракові та Пам’ятник Трьох Хрестів у Вільнюсі. Незважаючи на те, що він отримав класичну академічну освіту, у архітектурі та скульптурі він шукав нових рішень, віддаючи перевагу сучасному на той час стилю — модернізму. Каплиця Вівульського, подібно до попередніх, поєднує в собі функції кладовищної каплиці та каплиці-святилища, що охороняє місце об’явлення. Оригінальною є форма споруди, адже по суті це вежа — обеліск заввишки 44 м, що виростає з квадрата, сторона якого становить близько 10 м. Її видно з дуже далекої відстані, тим більше, що її звели у найвищій точці кладовища. На фасаді споруди розташований аркадний портик, що прикриває портал, а над ним — монументальний хрест, на тлі якого розміщено рельєф Богоматері з Дитям Ісусом. На інших фасадах розміщені гострокутні вікна з вітражами. Усередині каплиці увагу привертає камінь об’явлень та мармурова статуя Богородиці, яку з Лондона привіз парафіяльний священик із Шидловець Тадеуш Йозеф Букати ( 1740–1795), який водночас був суфраганом Жмудзьким.

З південного боку каплиці, у крутому схилі кладовища, ще в 30-х роках XIX століття було вбудовано, а згодом модернізовано низьку каплицю-катакомбу, яка повторювала форму пагорба. Її фасад облицьовано польовим каменем. Споруду поділено на частини, що належать різним родинам (зокрема, родини Стравінських), а між ними розташовані окремі катакомби, закриті епітафійними табличками. Входи до родинних каплиць обрамлені неоготичними порталами. На епітафійних табличках, у свою чергу, містяться написи польською та литовською мовами. На одній із них міститься напис: «ТІНЯМ / ЄРЖОГО ТА ТЕРЕСИ КОН / ТРИМОВ РОДИЧІВ ГАБРИ = / ЕЛИ ТА УРШУЛИ КОНТРИ= / МОВНИХ ДІТЕЙ, ЩО ПОМЕРЛИ, ЖА= / ЛОСНІ АННА З КОНТРИ= / МОВ КУШЕЄВСЬКА К:В:П: / ВДОВА, РАЗОМ З БРАТОМ / ЛЕОНОМ КОНТРИМ ОБОЗ=/ (НИ) МИ ЦЕЙ ПАМ’ЯТНИК ПРИСВЯЧУЄМО / ДЛЯ ВИКЛИКАННЯ ПОБОЖНИХ / ЗІТХАНЬ ПЕРЕХОЖИХ / Р. 1833 СЕРП: 12 ДНЯ». Наступний пам’ятник присвячений о. Касперовичу: «С. П. / ОТЕЦЬ КАПСЕР / КАСПЕРОВИЧ / ПОМЕР У 1876 Р. М. / 20 грудня / у віці 77 років / нехай спочиває з миром [!]».

У старій частині кладовища ( до 1939 р., нова частина займає мис, що прилягає до неї з південно-східного боку), яка має форму квадрата, можна знайти надгробки початку XIX ст. та пізніші . Багато з них увічнюють пам’ять про місцевих землевласників: Білевичів , Буткевичів, Довконтів, Клімонтів, Контримів, Коревів, Струміллів, Вербицьких та Залеських, а також Пілсудських. Надгробні пам’ятники дають уявлення про найважливіші форми поховальних споруд XIX–XX століть. Найстаріші та найцінніші, оскільки виконані в класицистичному стилі, мають вигляд капличок. Це вертикальні споруди, зведені з цегли, оштукатурені та накриті дашком із черепиці . Значну частину становлять також чавунні хрести на постаментах — бетонних або кам’яних. Трапляються також стели, виготовлені з граніту.