Ольга Бознанська (1865–1940) – одна з найвидатніших польських художниць кінця XIX і початку XX століть, яка більшу частину свого життя прожила за кордоном: спочатку в Мюнхені, а з 1898 року постійно мешкала в Парижі. Формувалася в середовищі мюнхенської школи, але незабаром створила свій власний унікальний стиль, що поєднував постімпресіоністську чутливість із глибоким психологічним портретом. Її роботи випромінюють меланхолію та духовну напругу, а яскраві кольорові плями, здається, дихають разом із зображеними постатями. Її називали «художницею душ».

Навіть сучасні критики відзначають її надзвичайний психологічний талант. Як писала «Gazeta Lwowska» у 1910 році: «Бознанська навдивовиж вміє виявляти та підкреслювати в очах, в устах і в усьому виразі обличчя індивідуальну суть моделі, так що з її портретів практично можна скласти психологічний тип зображеної особи».

Бознанська народилася 15 квітня 1865 року в Кракові. Її батько, Адам Бознанський, був інженером, а мати француженка – вчителькою і першою наставницею художниці. Навчалася у Казімєжа Похвальського та була слухачкою Вищих жіночих курсів ім. А. Баранецького. У 1886 році поїхала до Мюнхена, де розпочала навчання в академії образотворчих мистецтв у Карла Кріхельдорфа та Вільгельма Дюрра. Жінкам не дозволялося навчатися в Академії, тому Бознанська швидко здобувала визнання цілеспрямованої особистості.

Саме в Мюнхені сформувався її стиль, натхненний роботами Веласкеса, Мане та Вістлера, поезією символістів та японським мистецтвом. Бознанська писала портрети, інтер’єри та натюрморти. У 1894 році у Відні здобула золоту медаль за портрет Пауля Науена. Відтоді її роботи виставлялися в Берліні, Лондоні, Празі, Львові, Кракові, Парижі та інших містах.

У 1898 році вона назавжди оселилася в Парижі, на бульварі Монпарнас. Її майстерня стала місцем зустрічей польських і французьких художників. Вона творила там понад 30 років, малюючи повільно, в темряві, в оточенні тварин і предметів. Художниця багато курила, не відчиняла вікна, піклувалася про канарок, папуг, а навіть мишей. Вона була ексцентричною, але водночас чутливою до психіки своїх моделей. Як писав Макс Гот: «Бознанська не малює очей – вона малює погляд».

Її портрети стали частиною престижних колекцій, зокрема Музею д'Орсе  та Польської бібліотека в Парижі, Смітсонівського музею у Вашингтоні, Музею Телфер у Савані, Музею Карнегі в Пітсбурзі, Національної галереї Канади в Оттаві, Музею мистецтв Охара в Японії та багатьох інших. У Польському музеї в Америці зберігається знаменитий портрет «Мадам Париж», що був написаний спеціально для Всесвітньої виставки 1939 року в Нью-Йорку.

Бознанська була нагороджена французьким орденом Почесного легіону (1912), Золотим лавром Польської літературної академії (1936) та орденом «Відродження Польщі» (1938). У 1910 році вона відвідала Львів, де на Всесвітній виставці польського мистецтва було представлено шість її картин. У Львівській галереї мистецтв досі зберігаються роботи художниці, зокрема зворушливий портрет Гірценберга та «Невідомі діти».

Після Першої світової війни Бознанська поволі зникає з головних салонів. Чимраз сповнена самотності та пригніченя, вона зламалася після самогубства своєї сестри Ізабели. Художниця померла в злиднях 26 жовтня 1940 року. Похована на кладовищі Ле Шампо в Монморансі.

У 2015 році Національні музеї у Кракові та Варшаві представили велику ретроспективу за участю Музею д'Орсе, Лувру та музею Тіссена-Борнеміша, яку відвідало понад 160 тисяч осіб. Анжеліка Кузняк у книзі-біографії «Бознанська. Non finito» назвала її «художницею душ».

Про творчість Ольги Бознанської можна прочитати в тексті Стефанії Кшиштофовіч-Козаковської.

Нижче подаємо найважливіші картини художниці, що зберігаються в колекціях поза межами Польщі.

Франція
«Автопортрет з білим комірцем»
(бл. 1886 р.), олія на дошці, Польська бібліотека в Парижі.
Найдавніший знаний автопортрет Бознанської. На звороті картини міститься копія «Зняття з хреста» Антоніса ван Дейка.

«Портрет Ядвіги Трушель»
(1902 р.), Польська бібліотека в Парижі

«Портрет пані Дигат»
(1903 р.), олія на картоні, Музей д’Орсе, Париж.
Один з найбільш високо оцінених портретів у творчості Бознанської. На картині зображена Яніна Закшевська, уроджена Дигат, яку придбала французька держава під час Салону Національного товариства витончених мистецтв у 1904 році.

«Автопортрет при лампі»
(бл. 1910 р.), олія на полоті, Польська бібліотека в Парижі.
Емоційний і стриманий автопортрет художниці, що раніше належав скульптору Болеславу Бєгасу.

«Портрет Ельзи Краусової, уродженої Сарова» (також відомий як «Портрет пані Ліберманн» або «Молода жінка в білому»).
(1912 р.), олія на картоні, Музей д’Орсе, Париж.
Знаменитий портрет, що належав французько-єврейському колекціонеру, чия колекція згодом потрапила до Національного музею у Кракові. Придбано для колекції Люксембурзького музею.

«Портрет пані Д.»
(1913 р.), олія на картоні, Музей д’Орсе, Париж.
Вважається, що на портреті зображена Гелена Дигат. Двостороння картина – на звороті ескіз, ймовірно, до «Натюрморту з лялькою, книжкою та квітами».

Сполучені Штати Америки
«Портрет чоловіка в рожевій сорочці»
(бл. 1898 р.), олія на дошці, Музей Телфер, Саванна (інв. № 1910.9.a)
Зображає Євгеніуша Домброва-Домбровського, художника з Берліна. На звороті – портрет невідомої жінки, пастель (інв. № 1910.9.b).

«Портрет Наталі Барні»
(1907 р.), олія на картоні, Смітсонівський музей американського мистецтва, Вашингтон.
Наталі Барні – американська письменниця та іконою паризької культури епохи Belle Époque.

«Мадам Париж»
(бл. 1912 р.), олія на полотні, Польський музей в Америці, Чикаго.
Портрет французької філософині, учениці Анрі Берґсона й Вінцента Лутославського. Експонована на Всесвітній виставці 1939 року в Нью-Йорку, картина більше не повернулася до Європи.

«Портрет жінки в шалику»
(бл. 1912 р.), приватна власність, США.
Серед іншого, картину експонували на виставці в Інституті Карнегі в Піттсбурзі в 1913 році.

«Портрет жінки» – Музей мистецтв Г’юстона, США (інв. № 56.23)
Технічні дані: олія на полотні, 46,4 × 39,4 см

«Жінка в чорному» – Музей мистецтв Карнеґі, Піттсбург, США (інв. № 28.4)
(перед 1920 р.). Технічні дані: олія на дошці, 94,61 × 69,85 см

«Портрет жінки з потрійним намистом із перлів»
(бл. 1922 р.), раніше перебував у колекції Джейн Фріман, Нью-Йорк.
Твір, що характеризується глибоким психологічним самоаналізом.

Україна
«Портретний етюд жінки»
(бл. 1903 р.), олія на картоні, Львівська національна галерея мистецтв, Львів.
Інтимна, тонка композиція зі скромним форматом.

«Портрет художника Гірценберга»
(1904 р.), олія на полотні, Львівська національна галерея мистецтв, Львів.
Портрет Леона Гірценберга, якого довгий час помилково ототожнювали з його братом Самуелем. За цю картину Бознанська була нагороджена золотою медаллю на III Internationale Kunst - Ausstellung у Відні в 1894 році та срібною медаллю на Універсальній мистецькій виставці у Львові.

«Портрет дітей»
(1907 р.), олія на картоні, Львівська національна галерея мистецтв, Львів.
Зображено дітей Амії Буйки – дружини графіка Болеслава Буйки.

«Автопортрет»
(1908 р.), олія на картоні, Львівська національна галерея мистецтв, Львів.
Виразний автопортрет зрілого періоду.

«Невідома дівчина»
(бл. 1910 р.), Львівська національна галерея мистецтв, Львів.

Чехія
«Портрет молодого чоловіка»
(1927 р.), олія на полотні, Музей літератури, Прага

Японія
«Тюльпани»
(без дати), Музей мистецтв Охара, Курашікі.
Натюрморт – приклад колористичної чутливості художниці.

«Портрет пані Л.»
(без дати), Музей мистецтв Охара, Курашікі.
Інтимний портрет жінки з приглушеним настроєм і приглушеними кольорами.

Канада
«Портрет жінки»
(1901 р.), Національна галерея Канади, Оттава
Технічні дані: олія на полотні, 92,3 × 65,1 см

Італія
«Портрет Констанції Дигатовської»
(1907 р.), олія на полотні, Міжнародна галерея сучасного мистецтва Ca’ Pesaro, Венеція.
Картину придбав король Віктор Еммануїл III під час XXI бієнале у 1938 році. Дигатова – діячка польської еміграції, утримувала пансіон у Парижі в тому ж будинку, де знаходилася майстерня Бознанської.

Крім того, зі старих статей згадуємо тексти Марціна Смольніцького «Портрет оперної співачки Ядвіги Лаховської» та стаття «Ольга Бознанська» в журналі «Образотворче мистецтво» за 1925 рік.

Ольга Бознанська померла 26 жовтня 1940 року в Парижі і була похована на цвинтарі Ле Шампо в Монморансі, який вважається пантеоном польської еміграції у Франції.